Вірш - найкращий спосіб перетворити мить на вічність (Й.В.Гете)
Пропонуємо Вам унікальні послуги - написання БУДЬ-ЯКИХ віршованих творів на Ваше замовлення. Вислухаємо всі Ваші побажання, пишемо швидко, оригінально і легко. Близька вам людина - рідна чи кохана - буде дуже рада прочитати про себе такі слова. Безумовно, вона здогадається, що даний твір написано ТІЛЬКИ ПРО НЕЇ І ДЛЯ НЕЇ! Такий подарунок назавжди залишиться в пам'яті.
1 сторінка - 15 долл.
Приклад серенади:
"Серце красуні схильне до зради ..."
Джузеппе Верді
4 Мб, mp3
Серенада
(фр. serenade)
1) лірична вітальна пісня, поширена в період середньовіччя у Італії та Іспанії. Виконувалась увечері або вночі під вікнами коханої;
2) В XVII - XVIII ст. - один з жанрів камерної музики (серенадою називалися інструментальні цикли для невеликого оркестру Й.Гайдна, В.-А.Моцарта та ін.);
3) Пізніше, в ХІХ ст., лірична п'єса, вокальна або інструментальна, пов'язана з поетичними образами кохання.
Казка ця стара, як світ,
Може навіть ще старіша,
Тож запалюй свічки гніт,
І умощуйся зручніше.
Свої очі закривай,
Насторож гарненько вуха,
Якщо хочеш - засинай!
Якщо хочеш - казку слухай.
Десь за синіми морями,
Непролазними лісами,
Де давно не сходить сонце,
І навкруг стоїть марА,
Там стоїть хатинка вбога,
Заросла туди дорога,
У оселі тій з віконцем
Сотні літ живе Стара.
Та Стара Любов'ю зветься,
Так назвали - от і все,
В неї добре, ніжне серце,
Кажуть люди , "золоте".
Вона була молодою,
І потрібною усім,
Тож яскравою, новою
Входила у кожен дім.
Де ввійде - там радість завше,
І кохання понад край.
Ти не спиш, до речі, Маша,
Ні? То далі дочитай.
…Якось до людей зібралась
Та Любов в погожу днину,
У наш край вона дісталась,
Першу стрівши тут хатину.
Попросилась до оселі,
"Може, стрінуть хлібом-сіллю??"
Та почула невеселе:
"Я в Любов давно не вірю!"
В другу також не пускають,
П'ють вино, співають пісню,
Ліжка золотом встеляють,
Тільки їй немає місця.
І у третій людське слово
Увійшло ножем до серця:
"Нам тепер без тебе кльово…
Дім наш Пристрастю зоветься"…
Ніч таку її й накрила -
Стомлену і одиноку,
І дуща її щеміла:
"Чом зі мною так жорстоко?"
А на ранок вона встала
Сива з розпачу й облуди.
І навік помандрувала
З тих країв, де жили люди.
Люди ж храми будували
В її честь і не відчули,
Що самі камінням стали,
Їх Любов - давно минуле!
Та є Той, хто ради Тебе
Рушить в далеч за Любов'ю,
І зірвавши зірку з неба,
Прийде під домівку твою.
Скаже: "Я Тебе кохаю,
Коли, Машо, твоя ласка,
Я з тобою жить бажаю", -
Але це вже інша Казка….
Він прийде - і Ти відчиниш,
Якщо, звісно, Твоя ласка.
І Ти знов будеш щаслива!!!
…Але це вже інша Казка…
Серенада (франц. serenade, італ. Serenatа, "вечірня музика" або "вечірню розвагу").
На початку свого існування серенада - це пісня, що представляє собою звернення до коханої. Джерелом її була вечірня пісня трубадурів (serena). До кінця 18 століття ця назва вже не була ознакою вечірнього або нічного виконання. У серенаду входили, з одного боку, менуети, марші тощо, а з іншого - варіації і частини, написані у формах сонати або рондо-сонати. Досить відомі інструментальні серенади можна знайти в спадщині В. А. Моцарта, Й. Брамса, П. І. Чайковського і А. Дворжака. Як вокальний жанр серенада являє собою звернення до коханої, колись виконувалася в нічний час під вікном дами (приклади: серенада з "Дон Жуана" Моцарта, романс Шуберта "Вечірня серенада").
//= getLabel("foot.txt") ?> Працюємо з 2010 до 2025Створення сайтів і підтримка: eMagazin.info